Насправді, якщо для приготування використати лише якісну рослинну олію, то рівень калорій і кількість шкідливих жирів у готовому продукті будуть значно меншими, ніж заведено вважати. Рослинна олія славиться своєю користю, зокрема вмістом вітаміну Е. До того ж приготування у фритюрі дозволяє зберегти більше вітамінів і мінеральних речовин. Та й що казати: дуже смачні ці «фритюрні» картопля, рибка, курячі шматочки й усе інше. Гаряча олія «схоплює» поверхню продуктів, утворюючи апетитну скоринку, а всередині вони залишаються м'якими й ніжними на смак.
Фритюр — від французького «friture» — означає не що інше, як глибокий шар рослинного або тваринного жиру. Перші згадки про страви, смажені у фритюрі, сягають ще XIX століття. Уже тоді в кулінарних книгах були рецепти баранячих і телячих ніжок, котлет по-київськи, солодкого «хмизу», яблук і вишень у клярі, різних пиріжків. Сьогодні, як і багато інших кухонних процесів, приготування страв у фритюрі можна доручити спеціальному приладу — фритюрниці.
Користуватися фритюрницею дуже просто: заливаєте олію, опускаєте кошик із продуктами й виставляєте регулятор на потрібне значення. На корпусі майже всіх фритюрниць популярні страви зображені у вигляді піктограм зі «шпаргалкою»: часом приготування й рекомендованою температурою. Інші рецепти часто наводять у супровідних буклетах.
Для смаження рекомендується використовувати прозору рафіновану рослинну або соняшникову олію без запаху, яка не піниться при нагріванні. Сьогодні в продажу часто можна зустріти олію з позначкою «для страв у фритюрі». А от ароматизовану олію — оливкову, арахісову чи соєву — у фритюрниці використовувати не можна.
Заморожені продукти під час приготування у фритюрниці мають займати не більше третини обсягу кошика. Вони охолоджують розігріту олію, до того ж під час відтавання утворюється вода, і загальний об'єм рідини в чаші збільшується. Кошик із замороженими продуктами перед тим, як опустити в олію, рекомендується гарненько струсити над раковиною, щоб відокремити кристали льоду.
Шматочки продуктів у клярі не можна класти прямо в кошик фритюрниці: кляр прилипне до його прутиків. Щоб цього не сталося, треба спершу опустити кошик в олію, а вже потім завантажити продукти.
Попри те, що кипляча олія — продукт потенційно небезпечний, під час експлуатації фритюрниці його можна не боятися. Усі вони мають систему теплоізоляції; існує навіть спеціальний термін «холодні стінки»: навіть якщо олія всередині розігріта до максимальної температури 190 °C, за корпус можна братися руками без ризику обпектися. Але при цьому не варто, вимкнувши фритюрницю, відразу ж заглядати всередину: олія ще хвилину-другу може булькати й «стріляти». Спершу слід відкрити кришку й підняти кошик із готовим продуктом, щоб дати олії повністю стекти в чашу.
Багато моделей фритюрниць мають блокування, яке не дозволить увімкнути прилад із незакритою кришкою. Деякі фритюрниці оснащені функцією автовідключення, але в більшості моделей таймер не вимикає нагрів після завершення заданого часу, а лише подає звуковий сигнал. Пов'язано це з тим, що олія має велику теплову інерцію (тобто повільно остигає), і навіть при вимкненому нагріві продукти можуть підгоріти, якщо їх відразу не витягти. Такий самий ефект буде, якщо залишити сковорідку на вимкненій, але ще не охололій конфорці електроплити: нагрів припинено, а їжа все одно смажиться далі за інерцією.
Звичайно ж, харчуватися самими лише смаженими у фритюрі стравами не варто, усе-таки дієтичною цю їжу не назвеш. Але час від часу побалувати себе гаряченькими хрусткими картопляними скибочками, рибними чи овочевими крокетами або пиріжками — чом би й ні? Так чи інакше, фритюрниця на кухні дозволяє значно урізноманітнити домашнє меню!
← Усі поради